Зміст
Є квіти, які змінюють атмосферу в домі без жодних слів. Азалія — саме така. Її цвітіння нагадує маленьке диво посеред зими або на початку весни. Але за цим дивом стоїть уважний і продуманий догляд. Без нього навіть найміцніший саджанець швидко втратить силу.
Правильне середовище для азалії
Квітка не терпить крайнощів. Я колись поставив горщик на підвіконня з прямим сонцем, і за тиждень листя почало жовтіти. Тепер знаю — азалія любить світло, але розсіяне. Найкраще — східні або північні вікна, де сонце м’яке й не палить.
Температура теж має значення. Для повсякденного росту підходить 15–18 °C, а під час формування бутонів — прохолодніше, 10–12 °C. Якщо влітку стає спекотно, врятує відкрите провітрювання або переміщення в більш тіньове місце.
Вологість — ще один ключ. Повітря в кімнаті має бути насичене вологою. У мене працює проста схема: піддон з мокрою галькою під горщиком і регулярне обприскування м’якою водою.
Маленька порада: створіть для азалії «зелених сусідів» — інші рослини поруч допоможуть утримувати вологу.
Полив та субстрат
Поливати азалію потрібно часто, але без фанатизму. Земля в горщику має залишатися злегка вологою. Якщо пропустите полив і земля пересохне, врятувати ситуацію можна, поставивши горщик у миску з водою на кілька годин.
Воду краще брати відстояну або кип’ячену. Раз на два тижні додаю у воду трохи лимонного соку — це підтримує потрібну кислотність ґрунту. А вона для азалії критично важлива: pH 4,0–4,5. Готові суміші для рододендронів і вересових — найпростіший варіант, але можна скласти суміш самостійно з хвойної землі, піску й торфу.
Спробуйте раз на місяць перевіряти вологість ґрунту пальцем — простий, але надійний метод.
Підживлення та добриво
Азалія не любить бідних ґрунтів. У період активного росту й цвітіння я підживлюю її раз на тиждень комплексними добривами без хлору. Коли рослина відпочиває, зменшую частоту до одного разу на місяць.
Для бутонізації корисні фосфорні та калійні суміші. Наприклад, суперфосфат або спеціальні підживки для квітучих рослин. Вони стимулюють утворення більшої кількості квітів і продовжують період цвітіння.
Порада: розводьте добрива слабше, ніж написано на упаковці, — азалія чутлива до передозування.
Пересадка, обрізка та розмноження
Пересаджую азалію після цвітіння, приблизно раз на три-чотири роки. Молоді рослини можна частіше. Завжди перевалюю разом із грудкою землі, щоб не пошкодити коріння. Новий горщик беру на кілька сантиметрів ширший за попередній.
Обрізку роблю теж після цвітіння. Видаляю слабкі пагони, а молоді прищипую після третьої-четвертої пари листків. Це допомагає кущу стати густішим і рівномірно цвісти.
Розмножую живцями влітку. Вибираю напівздерев’янілі пагони близько 8 см, ставлю в тепличку з плівки. Коріння з’являється за місяць-півтора.
Маленький лайфхак: якщо під час пересадки додати у ґрунт трохи моху сфагнуму, він утримуватиме вологу й запобігатиме пересиханню.
Хвороби, шкідники та профілактика
Коли азалія слабшає, першими сигналами стають пожовкле листя або в’ялі бутони. Часто це наслідок неправильного поливу або занадто сухого повітря. Сіра гнилизна, коренева гниль, хлороз — усе це можна попередити правильними умовами.
Інколи з’являються шкідники: кліщ, попелиця, білокрилка. Тут працює старий метод — промивання листя мильним розчином, а в складніших випадках — спеціальні засоби з магазину.
Краще запобігти проблемі, ніж боротися з нею. Раз на кілька тижнів уважно оглядайте листя і бутони.
Азалія віддячує тим, хто до неї уважний. Це не та квітка, яку можна поставити в куток і забути. Вона вчить помічати деталі: як змінилася вологість, чи не занадто світло, чи ґрунт ще трішки вологий.
Дбайливий догляд — це не лише про квіти, а й про ставлення до життя. Якщо хочете, щоб ваш дім ожив і наповнився кольором навіть у найсіріший день, дайте азалії те, що їй потрібно, і вона розквітне на повну.
